Контакти

Contact

Фотогалерея

Photogallery

ЦЕРКВА Знайдення Господнього Хреста	ФРАНЦИСКАНСЬКИЙ ЧЕРНЕЧИЙ ДІМ Знайдення Господнього Хреста

1. бр. Милослав Горай, ofm     2. бр. Славомир Ветлугін, ofm     3. бр. Йосип Баранський, ofm

- дефінітор провінції, провінціальний координатор загальної євангелізації, гвардіан дому, настоятель парафії   - дефінітор провінції, провінціальний асистент Францисканського Ордену Світських, вікарій дому і парафії   - сакристіан, господар дому

Неділя	09.00
Понеділок	08.00
Вівторок	18.00
Середа	08.00
Четвер	18.00
П'ятниця	08.00
Субота	18.00

3 травня

- Знайдення Господнього Хреста

Чуднів - знаходиться в північно-західній частині Придніпровської височини над рікою Тетерів, районний центр Житомирської області, в 45 км. від Житомира, по дорозі Житомир-Хмельницький. Чуднів згаданий вперше в 1471 році як місто-фортеця Київського воєводства; і після війни польсько-московської під Чудновом за часів короля Яна Казімєжа під керівництвом Станіслава Потоцького, краківського воєводи і Юрія Любомирського, коронного маршалка, 17 жовтня 1660 року, як місце капітуляції московського війська генерала В.Шереметєва перед польським, що призвело до угоди між коронним військом і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Юрієм Хмельницьким, за якою військо порвало з Москвою і перейшло на службу Речі Посполитої. Угода звана також Слободищенською, оскільки власне відбулася неподалік від Чуднова в с. Слободище. Була затверджена варшавським звичайним сеймом, який працював 2 травня - 18 липня 1661 pоку.

За однією з легенд назва Чуднів походить від того, що в давнину жителі міста дивом ("чудом") відбили багатотисячну татарську орду. У XVIII ст. тут був замок. З XIX ст. Чуднів стає важливим торгівельним центром сільськогосподарськими продуктами (з кінця XIX ст. мав понад 10 500 мешканців, у тому числі половину євреїв). Тепер невелика харчова промисловість, мебльова фабрика, торфове підприємство.

Історичний опис храму та парафії

Чуднівський костел та монастир повстали у ІІ-й половині XVIII ст. Завдяки фундації князя Сангушко, надвірного Маршала Великого Литовського Князівства. В 1787 році, брати гостинно приймали польського короля Станіслава Августа, котрий, їдучи до Канева, щоб зустрітися з Царицею Катериною ІІ, вступив до монастиря у Чуднові. Король Станіслав Август - як описує хроніка дому - був на св. Месі та на обіді, а також залишив чимале грошове пожертвування для бідних містечка. Початково чуднівський дім братів був лише філіальним домом, а до рівня гвардіанату та конвенту його було піднесено в 1789 році. В чуднівському домі не жило багато братів, так як це було в інших францисканських домах Руської Провінції. В 1790 році мешкало в ньому всього лише 4 брати священики, котрі дбали про розвиток бібліотеки при монастирі та займалися проголошуванням проповідей. Від 1800 року брати вели при конвенті маленьку сільськогосподарську школу. В 1818 році число братів збільшилось до десяти.

В 1831 році із Дубна до Чуднова було перенесено чернечі студії, з приводу того, що в Дубні половину конвенту було призначено на шпиталь. Ці студії, на жаль, не встигли в Чуднові розвинутись, бо в 1832 році чуднівський конвент підліг касаті. Причиною того було те, що кількість братів по 1812 році спала нижче восьми, і це було, згідно з російським правом достатньо, щоб ліквідувати дім.

За часів панування загарбницької влади СРСР костел та конвент розібрали майже до фундаментів. Залишилася лише одна стіна, яка була частиною чуднівського монастиря.

На даний час чуднівська парафія має близько 60 практикуючих віруючих. А новий побудований храм та монастир знаходяться в стані пристосування до замешкання.

с. Карвинівка	Неділя і свята - 11.00
с. Карпівці	Неділя і свята - 13.00
с. Межирічка	Неділя і свята - 9.00
с. Покостівка	Неділя і свята - 11.00
с. Рижів	Неділя і свята - 13.00